Сьогодні в Україні розпочалося зовнішнє незалежне оцінювання. Першим предметом, з якого випускники шкіл складали тести, стала хімія.

В квітні 2012 року Центральна виборча комісія встановила кількість та визначила межі одномандатних виборчих округів, в яких ми обиратимемо половину депутатів до Верховної Ради України. Пропонуємо до вашої уваги огляд результатів розподілу виборчих округів у Львівській області.

Під час сьогоднішньої прес-конференції Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА презентувало результати кампанії громадського контролю «Публічна влада – активна громада», проведеного у п’яти містах Львівщини.

За словами координатора проекту Ольги Стрелюк, результати моніторингу передбачити було важко, а ще важче було спрогнозувати позитивний вплив моніторингу на місцеву владу. Так, в рамках кампаній вдалося добитися прийняття у Добромилі основних положень, які регулюють механізми громадської участі, Трускавецька міська рада отримала перший запит на отримання публічної інформації та заклала нормативну базу для реалізації ЗУ «Про доступ до публічної інформації», у Пустомитах з’явилася практика надсилання звітів та отримання відповіді на них через електронну скриньку.

Метою проекту, який охопив  Добромиль, Дрогобич, Пустомити, Стрий та Трускавець, було поширення практики громадського контролю на місцевий рівень. Зокрема, ОПОРА та представники локальних громадських організацій з’ясовували рівень публічності органів та посадових осіб місцевого самоврядування з огляду на реалізацію ЗУ «Про доступ до публічної  інформації» та принципу підзвітності перед громадянами. Окремо,  в рамках моніторингових кампаній досліджувалося використання механізмів громадської участі для залучення громади до прийняття рішень на місцевому рівні. Для цього, протягом чотирьох місяців учасники проекту надсилали запити на отримання доступу до публічної інформації, відвідували пленарні засідання ради, зустрічі місцевих обранців із виборцями, аналізували роботу офіційних сторінок міських рад, брали участь у публічних заходах тощо.

Щодо основних висновків за результатами  кампаній у п’яти містах Львівської області, то їх можна поділити на три категорії

1. Органи місцевого самоврядування не виконують обов’язкових норм, передбачених ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

На жаль, у перші місяці введення в дію ЗУ «Про доступ до публічної інформації» органи місцевого самоврядування доклали мінімум зусиль для інформування мешканців про норми нового закону. Попри те, що у розпорядженні цих місцевих адміністрацій Трускавця, Стрия та Пустомит є офіційні веб-портали, де б вони мали створити окрему рубрику «Доступ до публічної інформації», та розмістити там вичерпні дані про можливості скористатися законом, таких норм не було дотримано. У місті Трускавці реалізація закону фактично розпочалася лише після перших запитів про доступ до публічної інформації від учасників проекту. Місцева влада організовувала спеціальне засідання юридичного управління, щоб зрозуміти як має діяти. Окремий розділ «Доступ до публічної інформації» був створений лише на веб-сторінці Дрогобицької міської ради, однак і там не було вичерпного переліку необхідної інформації, а більшість мала статус проекту, незатвердженого радою.

Важливою новацією закону є зобов’язання оприлюднювати усі нормативно-правові акти, що були створені розпорядниками під час виконання своїх обов’язків. Фактичне виконання такої норми є неможливим без веб-порталу чи комунальної газети.  Тому, найскладнішою ситуація виглядає у місті Добромиль, де у розпорядженні виконавчих органів немає жодного джерела розповсюдження інформації. Прийняті радою та міським головою рішення і розпорядження вивішуються на дошках оголошень.

Поряд з небажанням та нерозумінням місцевої влади  необхідності дотримання одного з фундаментальних прав людини – «права знати», основними факторами, що перешкоджають реалізації Закону України «Про доступ до публічної інформації» у досліджуваних містах є брак фінансового та кадрового забезпечення. Так, за словами секретаря Добромильської міської ради, місцевим бюджетом не передбачено коштів на конверт та марки для відправки відповіді на запит, тому він пропонує особам, що подали запит, прийти за ним особисто. Про брак відповідних кадрів, які б забезпечили реалізацію закону свідчить і мало наповнений веб-портал Пустомитіської міської ради, а також неготовність до реалізації закону у перші місяці його прийняття Трускавецькою міською радою.

На жаль, прийняття закону не завжди гарантує його застосування на практиці. А ефективність реалізації вимірюється не стільки наявністю зразка запиту на сайті, скільки кількістю мешканців, які ними скористалися. Тому очевидно, що виконання норм закону залежить насправді не від влади, а від активності громади та зворотного зв'язку, який місцева адміністрація отримує від громадян. Попри те, що на сторінці Пустомитівської міської ради немає взагалі інформації про закон, а на сторінці Дрогобицької міської ради був оприлюднений лише проект положення про заходи щодо забезпечення його виконання, громадські активісти діяли на випередження та надсилали запити про доступ до публічної інформації, яка їх цікавила. За таких обставин, влада була змушена діяти та адаптовуватися до потреб мешканців територіальної громади. Якби не активність учасників проекту у Трускавці чи Пустомитах, виконавчі органи можливо б і не затвердили електронні форми для надсилання запитів про доступ на інформацію. 

2. Застосування механізмів громадської участі для залучення мешканців до прийняття рішень на місцевому рівні.

У більшості локальних громад відсутня нормативно-правова база, яка б забезпечувала можливість впливати на творення місцевої політики.  Лише в Дрогобичі розроблені та затверджені радою окремі положення, що визначають процедуру проведення громадських слухань, а також дають право ініціювати місцеву ініціативу. Ні Трускавець, ні Стрий, а тим більше Пустомити чи Добромиль таких документів не мали. Завдяки зусиллям громадської організації «Нова генерація», представник якої Павло Петрик став учасником проекту, виконавчим комітетом були розроблені, а депутатами ради затверджені, положення про загальні збори громадян, громадські слухання та місцеву ініціативу. Менш успішним є досвід громадських діячів зі Стрия, які розробили положення про місцеву ініціативу, однак виконавчий комітет намагається знайти різні шляхи, щоб його не зареєструвати. Сподіваємося, на позитивне розв’язання такої ситуації.

Однак проблему вбачаємо і в неспроможності місцевої громади ефективно використати такі інструменти як громадські слухання чи участь у роботі консультативно-дорадчих органів. Більше того, наявність нормативно-правової бази не гарантує її застосування мешканцями. Так, у місті Дрогобичі, за останній рік не було ініційовано жодних громадських обговорень, попри те, що є визначений механізм та процедура. У Пустомитах місцевою владою було проведено 9 громадських слухань, на які з’явилося по кілька мешканців. У Трускавці навпаки, громада ініціювала кілька обговорень важливих проблем (будівництва торгівельного об’єкту та підвищенням у три рази тарифів на комунальні послуги) без наявності відповідних нормативно-правових актів та процедур. Очевидно, що без активного представлення своєї позиції, громада не змусить владу рахуватися з нею.   

3. Виконання місцевими обранцями своїх прямих обов’язків перед виборцями.

Досліджуючи взаємодію місцевих обранців зі своїми виборцями, громадські контролери зіткнулися з кількома проблемами. Попри те, що інформація про депутатський склад міських рад є і на веб-порталах ради, і у секретаря ради, дані про графіки прийому громадян відсутні. У Пустомитах, у відповіді на доступ до публічної інформації нам порадили звернутися до кожного депутата персонально, оскільки секретар не володіє такою інформацією. Отримана у Дрогобицькій міській раді інформація про графіки прийому громадян депутатами, виявилася недостовірною і на публічній презентації, депутати висловлювали зауваження щодо місця прийому, яке ми вказали у звіті, хоча дані було отримано з офіційних джерел. Чи не найбільше здивування викликав графік зустрічей депутатів Трускавецької міської ради зі своїми виборцями. Він сформований таким чином, що депутат приймає громадян всього лиш один раз на півроку, тим самим порушуючи ст. 10, розділу II ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», яка передбачає, що кожен депутат зобов’язаний вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.

Окрім цього, нам вдалося з’ясувати недобросовісне виконання депутатами та посадовими особами місцевих рад свого обов’язку звітувати перед виборцями. Найкращу ситуацію спостерігаємо зі звітуванням міських голів, які публічно оцінили роботу виконавчої структури та реалізацію соціально-економічних програм (Пустомити, Дрогобич, Стрий, Добромиль). Депутати звітувати перед виборцями не спішать – громадські контролери зафіксували лише кілька випадків публічних звітів місцевих обранців перед громадою.

Коли головний герой фільму «Матриця» двічі побачив одну і ту саму чорну кішку в тому ж ракурсі і з незначним зсувом у часі – він вирішив, що це звичайне дежавю. Натомість, досвідченіші колеги йому дохідливо пояснили, що це не містична випадковість, а планомірний збій у системі. Про неприємні наслідки такого сюрпризу Нео довідався дуже швидко.

21 січня 2012 р. відбулася проміжна робоча зустріч учасників Школи громадського контролю, яка стартувала у листопаді 2011 р. Тоді, під час чотириденного навчання, громадські активісти Львівщини отримали комплекс теоретичних знань необхідних для проведення кампанії громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Впродовж двох місяців учасники Школи намагалися апробувати на практиці свою обізнаність у сфері громадського контролю та доступу до публічної інформації та провести моніторинг публічності діяльності міського голови, депутатів та виконавчих органів.

Загалом, громадським контролерам вдалося провести зустрічі із секретарями міських рад, відвідати прийоми місцевими депутатами своїх виборців, декому пощастило бути присутнім на засіданні ради і майже усі учасники отримали відповіді на запити на отримання публічної інформації. Водночас, активісти намагалися оперативно надавати практичні пропозиції та рекомендації об’єктам моніторингу, які стосувалися покращення механізмів залучення мешканців до активної участі у житті міста, а також сприяли відкритості місцевої влади загалом.    

На зустрічі учасники Школи поділилися першими позитивними результатами такої діяльності та шукали шляхи для подальшої активної взаємодії з місцевою владою.

Так, у місті Добромиль Старосамбірського району, завдяки плідній співпраці представників громадської організації «Управління нової генерації», виконавчого комітету та посадових осіб вдалося розробити такі важливі для громади нормативні документи як положення про громадські слухання та місцеву ініціативу. 27 листопада 2011 р.  депутатський корпус Добромильської міської ради розглянув проекти ухвал і прийняв їх в цілому. Тепер лише від мешканців територіальної громади залежить дієвість та ефективність використання цього інструменту для представлення і захисту своїх інтересів.

Проте, активісти Добромиля стикнулися з низкою проблем під час збору інформації про реалізацію закону «Про доступ до публічної інформації». За словами посадовців, у міському бюджеті не завжди вистачає коштів на утримання дошкільних навчальних закладів чи закупівлю пального для техніки, яка обслуговує міську каналізацію, тому про марки для конвертів для відправлення відповіді на запит про отримання публічної інформації і мови бути не може. З огляду на це, для реалізації нового закону було виконано лише обов’язкові заходи (на інформаційних стендах оприлюднені витяги з закону, тут же публікуються прийняті депутатами рішення, призначена відповідальна особа та виділене місце для роботи з документами), однак більшість норм та новел акту все ж таки не діють. Основною об’єктивною причиною цього є відсутність офіційного веб-порталу Добромильської міської ради, де б мала оприлюднюватися уся інформація, яка відповідно до закону вважається публічною. Окрім того, знову ж таки через недостатнє фінансування у приміщенні міської ратуші відсутній доступ до мережі Інтернет, тому норма про забезпечення доступу до публічної інформації через запит, надісланий електронною поштою, не виконується.

Можливо, міській владі потрібен поштовх від активної громади, адже як там повідомили, усього у 2011 р. до ратуші надійшло 4 запити на доступ до публічної інформації від 2 осіб, тому й потреб для широкого інформування громади про свою діяльність та прийняті рішення посадовці очевидно не до кінця розуміють.

Кампанія громадського контролю стала величезною несподіванкою і для Трускавецької міської влади. Як виявилося, перший запити на доступ до публічної інформації у 2011 р. там отримали саме від учасників Школи громадського контролю. Причому, за словами представника ініціативної групи «Товариство трускавчан» Святослава Грабовського, для того, щоб розібратися у ситуації та подальших кроках її розв’язання, було скликане засідання юридичного відділу міської ради. Фактично після цього у Трускавці почав реалізовуватися ЗУ «Про доступ до публічної інформації»: створено окремий відділ та призначені відповідальні, на сайті міської ради почала оприлюднюватися необхідна інформація, надсилається відповідь на отримані запити. Однак чи не найбільшим своїм досягненням активісти із Трускавця вважають популяризацію такого інструменту як запит на отримання публічної інформації, адже після кількох публікацій з описом ситуації у місцевих ЗМІ, мешканці Трускавця почали активно писати запити, консультуючись з учасниками Школи.

Фактично після цього у Трускавці почав реалізовуватися ЗУ «Про доступ до публічної інформації

Достатньо прозора на перший погляд Дрогобицька міська рада (є офіційний веб-портал, на якому публікуються прийняті рішення, є інформація про міську владу та виконавчі органи) після детального аналізу її роботи, виявилася менш публічною, ніж цього вимагає законодавство. Зокрема, як зазначила представниця Дрогобицької організації Спілки журналістів України Наталія Микитяк, жодної інформації про місцевих представників територіальної громади, яких було обрано лише рік тому, на веб-порталі немає. Передусім це стосується графіків прийому громадян, адже зустрічі з виборцями, - одне з основних обов’язків депутатів. Однак після кількох запитів про депутатську діяльність на офіційній сторінці Дрогобицької міської ради з’явилася рубрика «Інформація відділу депутатської діяльності», де розміщений персональний склад постійних комісій ради, графіки прийому громадян депутатами Львівської обласної та Дрогобицької міської рад, графік засідань постійних комісій ради. Учасники Школи висловили сподівання, що розміщена для загального користування інформація, буде затребуваною мешканцями для реалізації права на звернення.

Скористався правом бути присутнім на сесії Давидівської сільської ради й учасник проекту Віталій Дяків. Як розповів хлопець, попри здивування депутатів, що мешканець села висловив бажання прийти на сесію, його приємно вразив рівень дискусії депутатів ради. Віталію також вдалося поспілкуватися з сільським головою з приводу оприлюднення інформації про роботу ради та прийняті рішення. Хоча, норма закону не передбачає обов’язкову наявність веб-сторінки для сільських рад, голова села пристав на пропозицію активіста розробити сайт. Щоправда, в сільській раді немає Інтернету та відповідних спеціалістів, тому залишилося знайти добровольця, який би завішував потрібну інформацію на новий ресурс.

Окрім досягнень, які здобули учасники проекту на практиці, не обійшлося і без проблем під час контактування з міськими радами. Чи не найбільшою перешкодою стало нерозуміння міськими депутатами та чиновниками функції громадського контролю.

Майже у всіх містах представникам владних органів було дивно чути про те, що з’явилися сміливці, які хочуть перевірити відкритість та прозорість їхньої діяльності. До прикладу, у члена руху «Відсіч» Олега Дукаса, який вирішив відвідати зустріч депутата Дрогобицької міської ради з виборцями, вимагали посвідчення, яке б мало надати йому право там перебувати. А в наймолодшого учасника Школи студента-політолога Віталія Дяківа у Пустомитівській раді з’ясовували, скільки йому років і звідки така цікавість до роботи органів місцевого самоврядування. Та все ж таки, найпоширенішим запитанням до активістів було «На кого ви працюєте» - мабуть, дається в знаки підготовка до парламентських виборів восени цього року.

Як вдалося з’ясувати в ході практичної складової Школи громадського контролю, більшість депутатів міських рад не проводять прийомів громадян у визначений час. Це справдилося у всіх містах, де проводилися кампанії громадського контролю. Як вдало підкреслила пані Наталя Микитяк з Дрогобича, «депутати цікавляться виборцями тільки під час ведення передвиборчої кампанії». Пізніше ж вони стають пасивними у задоволенні потреб громади, а відповідно і у контактуванні з нею.

Депутати цікавляться виборцями тільки під час ведення передвиборчої кампанії

Прикро констатувати, але навіть до тих небагатьох депутатів, які справно організовують зустрічі, приходить мало людей. Причин на це може бути декілька: люди не знають прав та обов’язків депутатів місцевих рад, а тому не розуміють з якими проблемами до них слід звертатися; мешканці не володіють інформацією про час та місце прийому депутатом, оскільки не всюди ця інформація розміщена на інформаційних порталах рад; або ж громада не вірить, що таким чином можна вирішити свої проблеми.

Відтак, щоб подолати низький рівень обізнаності громадян з механізмами залучення до  роботи місцевого самоврядування та підвищити їхню активність, громадські контролери розробляють спеціальну газету, яку пізніше розповсюдять у своїх містах. Газета міститиме коротку інформацію про засади громадського контролю, форми та методи громадської участі, а також графіки прийому депутатів міської ради.

Цей захід став можливим завдяки проекту "Розвиток громадянського суспільства", який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2009-2012рр.

Нещодавно  вийшов друком практичний посібник «Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку: практичні поради», який стане в нагоді кожному хто створює ОСББ, асоціації ОСББ, а також  головам об’єднань.

Твердження про те, що влада в Україні фактично не представляє інтереси її громадян мало кому здасться сміливим і несподіваним. 

6 листопада 2011 року завершилося навчання у Школі громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, яку провело Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА.

2 листопада 2011 року у Львові дискутували про те, чи дозволить новий законопроект «Про вибори народних депутатів України» якісно і чесно провести вибори до парламенту у 2012 році.

2 листопада у Львові дискутували про те, чи дозволить новий законопроект «Про вибори народних депутатів України» якісно і чесно провести вибори до парламенту у 2012 році.

27-28 жовтня 2011 року у Львові пройшов Другий Всеукраїнський Форум об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, на якому зібралося понад 140 представників ОСББ і Спілки Власників житла України з усіх областей України. На заході також були присутні іноземні експерти з Литви, Німеччини та Польщі, представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування.

21 жовтня 2011 року у Львові пройшов Форум мерів під, незвичним для українських реалій, гаслом «Влада йде назустріч людям». Даний захід проводився з метою ознайомлення з кращими практиками побудови взаємодії місцевої влади із громадою, обговорення нових моделей співпраці, а також для того, щоб по-новому оцінити значення спільної роботи органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями задля ефективного розвитку міст.

Після завершення місцевих виборів 2010 року у Львівській міській раді було сформовано два центри впливу: один з них очолює міський голова Андрій Садовий, інший — ВО «Свобода». Не зважаючи на деяку напруженість та критичне ставлення представників ВО «Свобода» до діяльності мера під час попередньої каденції, сьогодні їхні відносини можна охарактеризувати швидше як «співпрацю», аніж «протистояння».

20 вересня 2011 року в приміщенні Львівської міської ради відбувся Форум ОСББ, у якому взяло участь близько 100 осіб, серед них голови ОСББ Львівщини, представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування.

Пропозиція підвищити прохідний бал до 162-х пролунала 6 вересня під час прес-конференції Львівського осередку ГМ ОПОРА про підсумки вступної кампанії в області. Це є партикулярною позицію активістів, що ґрунтується на досвіді роботи в своїй області.

Розгалужена система ВНЗ, а також ліцензовані МОНМСУ обсяги підготовки фахівців дозволили усім платоспроможним абітурієнтам у 2011 році вступити на будь-яку спеціальність. Єдиною умовою, окрім наявності коштів у батьків, був мінімальний прохідний бал.

Сьогодні, 1 серпня, Приймальні комісії вищих навчальних закладів оприлюднили перші рейтингові списки вступників, рекомендованих до зарахування на місця державного замовлення. Нагадаємо, що відповідно до умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2011 р., рекомендування до зарахування на навчання на місця державного замовлення відбувається у три етапи: у перший, шостий та восьмий дні після останнього дня прийому заяв, а відповідно 1, 6 та 8 серпня.

Загалом зовнішнє незалежне оцінювання знань абітурієнтів у 2011 році організовано на досить високому рівні. Спостерігачі ОПОРИ також відзначають більш дисципліновану поведінку учасників на пунктах тестування.