21 січня 2012 р. відбулася проміжна робоча зустріч учасників Школи громадського контролю, яка стартувала у листопаді 2011 р. Тоді, під час чотириденного навчання, громадські активісти Львівщини отримали комплекс теоретичних знань необхідних для проведення кампанії громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Впродовж двох місяців учасники Школи намагалися апробувати на практиці свою обізнаність у сфері громадського контролю та доступу до публічної інформації та провести моніторинг публічності діяльності міського голови, депутатів та виконавчих органів.

Загалом, громадським контролерам вдалося провести зустрічі із секретарями міських рад, відвідати прийоми місцевими депутатами своїх виборців, декому пощастило бути присутнім на засіданні ради і майже усі учасники отримали відповіді на запити на отримання публічної інформації. Водночас, активісти намагалися оперативно надавати практичні пропозиції та рекомендації об’єктам моніторингу, які стосувалися покращення механізмів залучення мешканців до активної участі у житті міста, а також сприяли відкритості місцевої влади загалом.    

На зустрічі учасники Школи поділилися першими позитивними результатами такої діяльності та шукали шляхи для подальшої активної взаємодії з місцевою владою.

Так, у місті Добромиль Старосамбірського району, завдяки плідній співпраці представників громадської організації «Управління нової генерації», виконавчого комітету та посадових осіб вдалося розробити такі важливі для громади нормативні документи як положення про громадські слухання та місцеву ініціативу. 27 листопада 2011 р.  депутатський корпус Добромильської міської ради розглянув проекти ухвал і прийняв їх в цілому. Тепер лише від мешканців територіальної громади залежить дієвість та ефективність використання цього інструменту для представлення і захисту своїх інтересів.

Проте, активісти Добромиля стикнулися з низкою проблем під час збору інформації про реалізацію закону «Про доступ до публічної інформації». За словами посадовців, у міському бюджеті не завжди вистачає коштів на утримання дошкільних навчальних закладів чи закупівлю пального для техніки, яка обслуговує міську каналізацію, тому про марки для конвертів для відправлення відповіді на запит про отримання публічної інформації і мови бути не може. З огляду на це, для реалізації нового закону було виконано лише обов’язкові заходи (на інформаційних стендах оприлюднені витяги з закону, тут же публікуються прийняті депутатами рішення, призначена відповідальна особа та виділене місце для роботи з документами), однак більшість норм та новел акту все ж таки не діють. Основною об’єктивною причиною цього є відсутність офіційного веб-порталу Добромильської міської ради, де б мала оприлюднюватися уся інформація, яка відповідно до закону вважається публічною. Окрім того, знову ж таки через недостатнє фінансування у приміщенні міської ратуші відсутній доступ до мережі Інтернет, тому норма про забезпечення доступу до публічної інформації через запит, надісланий електронною поштою, не виконується.

Можливо, міській владі потрібен поштовх від активної громади, адже як там повідомили, усього у 2011 р. до ратуші надійшло 4 запити на доступ до публічної інформації від 2 осіб, тому й потреб для широкого інформування громади про свою діяльність та прийняті рішення посадовці очевидно не до кінця розуміють.

Кампанія громадського контролю стала величезною несподіванкою і для Трускавецької міської влади. Як виявилося, перший запити на доступ до публічної інформації у 2011 р. там отримали саме від учасників Школи громадського контролю. Причому, за словами представника ініціативної групи «Товариство трускавчан» Святослава Грабовського, для того, щоб розібратися у ситуації та подальших кроках її розв’язання, було скликане засідання юридичного відділу міської ради. Фактично після цього у Трускавці почав реалізовуватися ЗУ «Про доступ до публічної інформації»: створено окремий відділ та призначені відповідальні, на сайті міської ради почала оприлюднюватися необхідна інформація, надсилається відповідь на отримані запити. Однак чи не найбільшим своїм досягненням активісти із Трускавця вважають популяризацію такого інструменту як запит на отримання публічної інформації, адже після кількох публікацій з описом ситуації у місцевих ЗМІ, мешканці Трускавця почали активно писати запити, консультуючись з учасниками Школи.

Фактично після цього у Трускавці почав реалізовуватися ЗУ «Про доступ до публічної інформації

Достатньо прозора на перший погляд Дрогобицька міська рада (є офіційний веб-портал, на якому публікуються прийняті рішення, є інформація про міську владу та виконавчі органи) після детального аналізу її роботи, виявилася менш публічною, ніж цього вимагає законодавство. Зокрема, як зазначила представниця Дрогобицької організації Спілки журналістів України Наталія Микитяк, жодної інформації про місцевих представників територіальної громади, яких було обрано лише рік тому, на веб-порталі немає. Передусім це стосується графіків прийому громадян, адже зустрічі з виборцями, - одне з основних обов’язків депутатів. Однак після кількох запитів про депутатську діяльність на офіційній сторінці Дрогобицької міської ради з’явилася рубрика «Інформація відділу депутатської діяльності», де розміщений персональний склад постійних комісій ради, графіки прийому громадян депутатами Львівської обласної та Дрогобицької міської рад, графік засідань постійних комісій ради. Учасники Школи висловили сподівання, що розміщена для загального користування інформація, буде затребуваною мешканцями для реалізації права на звернення.

Скористався правом бути присутнім на сесії Давидівської сільської ради й учасник проекту Віталій Дяків. Як розповів хлопець, попри здивування депутатів, що мешканець села висловив бажання прийти на сесію, його приємно вразив рівень дискусії депутатів ради. Віталію також вдалося поспілкуватися з сільським головою з приводу оприлюднення інформації про роботу ради та прийняті рішення. Хоча, норма закону не передбачає обов’язкову наявність веб-сторінки для сільських рад, голова села пристав на пропозицію активіста розробити сайт. Щоправда, в сільській раді немає Інтернету та відповідних спеціалістів, тому залишилося знайти добровольця, який би завішував потрібну інформацію на новий ресурс.

Окрім досягнень, які здобули учасники проекту на практиці, не обійшлося і без проблем під час контактування з міськими радами. Чи не найбільшою перешкодою стало нерозуміння міськими депутатами та чиновниками функції громадського контролю.

Майже у всіх містах представникам владних органів було дивно чути про те, що з’явилися сміливці, які хочуть перевірити відкритість та прозорість їхньої діяльності. До прикладу, у члена руху «Відсіч» Олега Дукаса, який вирішив відвідати зустріч депутата Дрогобицької міської ради з виборцями, вимагали посвідчення, яке б мало надати йому право там перебувати. А в наймолодшого учасника Школи студента-політолога Віталія Дяківа у Пустомитівській раді з’ясовували, скільки йому років і звідки така цікавість до роботи органів місцевого самоврядування. Та все ж таки, найпоширенішим запитанням до активістів було «На кого ви працюєте» - мабуть, дається в знаки підготовка до парламентських виборів восени цього року.

Як вдалося з’ясувати в ході практичної складової Школи громадського контролю, більшість депутатів міських рад не проводять прийомів громадян у визначений час. Це справдилося у всіх містах, де проводилися кампанії громадського контролю. Як вдало підкреслила пані Наталя Микитяк з Дрогобича, «депутати цікавляться виборцями тільки під час ведення передвиборчої кампанії». Пізніше ж вони стають пасивними у задоволенні потреб громади, а відповідно і у контактуванні з нею.

Депутати цікавляться виборцями тільки під час ведення передвиборчої кампанії

Прикро констатувати, але навіть до тих небагатьох депутатів, які справно організовують зустрічі, приходить мало людей. Причин на це може бути декілька: люди не знають прав та обов’язків депутатів місцевих рад, а тому не розуміють з якими проблемами до них слід звертатися; мешканці не володіють інформацією про час та місце прийому депутатом, оскільки не всюди ця інформація розміщена на інформаційних порталах рад; або ж громада не вірить, що таким чином можна вирішити свої проблеми.

Відтак, щоб подолати низький рівень обізнаності громадян з механізмами залучення до  роботи місцевого самоврядування та підвищити їхню активність, громадські контролери розробляють спеціальну газету, яку пізніше розповсюдять у своїх містах. Газета міститиме коротку інформацію про засади громадського контролю, форми та методи громадської участі, а також графіки прийому депутатів міської ради.

Цей захід став можливим завдяки проекту "Розвиток громадянського суспільства", який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2009-2012рр.

Нещодавно  вийшов друком практичний посібник «Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку: практичні поради», який стане в нагоді кожному хто створює ОСББ, асоціації ОСББ, а також  головам об’єднань.

Твердження про те, що влада в Україні фактично не представляє інтереси її громадян мало кому здасться сміливим і несподіваним. 

6 листопада 2011 року завершилося навчання у Школі громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, яку провело Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА.

2 листопада 2011 року у Львові дискутували про те, чи дозволить новий законопроект «Про вибори народних депутатів України» якісно і чесно провести вибори до парламенту у 2012 році.

2 листопада у Львові дискутували про те, чи дозволить новий законопроект «Про вибори народних депутатів України» якісно і чесно провести вибори до парламенту у 2012 році.

27-28 жовтня 2011 року у Львові пройшов Другий Всеукраїнський Форум об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, на якому зібралося понад 140 представників ОСББ і Спілки Власників житла України з усіх областей України. На заході також були присутні іноземні експерти з Литви, Німеччини та Польщі, представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування.

21 жовтня 2011 року у Львові пройшов Форум мерів під, незвичним для українських реалій, гаслом «Влада йде назустріч людям». Даний захід проводився з метою ознайомлення з кращими практиками побудови взаємодії місцевої влади із громадою, обговорення нових моделей співпраці, а також для того, щоб по-новому оцінити значення спільної роботи органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями задля ефективного розвитку міст.

Після завершення місцевих виборів 2010 року у Львівській міській раді було сформовано два центри впливу: один з них очолює міський голова Андрій Садовий, інший — ВО «Свобода». Не зважаючи на деяку напруженість та критичне ставлення представників ВО «Свобода» до діяльності мера під час попередньої каденції, сьогодні їхні відносини можна охарактеризувати швидше як «співпрацю», аніж «протистояння».

20 вересня 2011 року в приміщенні Львівської міської ради відбувся Форум ОСББ, у якому взяло участь близько 100 осіб, серед них голови ОСББ Львівщини, представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування.

Пропозиція підвищити прохідний бал до 162-х пролунала 6 вересня під час прес-конференції Львівського осередку ГМ ОПОРА про підсумки вступної кампанії в області. Це є партикулярною позицію активістів, що ґрунтується на досвіді роботи в своїй області.

Розгалужена система ВНЗ, а також ліцензовані МОНМСУ обсяги підготовки фахівців дозволили усім платоспроможним абітурієнтам у 2011 році вступити на будь-яку спеціальність. Єдиною умовою, окрім наявності коштів у батьків, був мінімальний прохідний бал.

Сьогодні, 1 серпня, Приймальні комісії вищих навчальних закладів оприлюднили перші рейтингові списки вступників, рекомендованих до зарахування на місця державного замовлення. Нагадаємо, що відповідно до умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2011 р., рекомендування до зарахування на навчання на місця державного замовлення відбувається у три етапи: у перший, шостий та восьмий дні після останнього дня прийому заяв, а відповідно 1, 6 та 8 серпня.

Загалом зовнішнє незалежне оцінювання знань абітурієнтів у 2011 році організовано на досить високому рівні. Спостерігачі ОПОРИ також відзначають більш дисципліновану поведінку учасників на пунктах тестування.

Завтра, 1 липня, розпочинається вступна кампанія до вищих навчальних закладів України. Нагадаємо, що у 2011 році зарахування до ВНЗ відбуватиметься на основі конкурсного відбору, який враховує суми балів результатів зовнішнього незалежного оцінювання, шкільного атестату та додаткових балів .

Вже другий рік поспіль під час спостереження за проведенням тестування з української мови та літератури, у його учасників виникають проблеми із наявністю сертифікатів ЗНО.

14 червня 2011 року відбулася прес-конференція Громадянської мережі ОПОРА на тему: «Екватор тестування: гарячі точки зовнішнього незалежного оцінювання - 2011».

Громадянська мережа ОПОРА реалізовує кампанію моніторингу зовнішнього незалежного оцінювання у 12 регіонах України. Всього організація зареєструвала 463 спостерігачі. Покриття кожного предмету коливалося від 25 до 75%, а найбільша увага була прикута до наймасовіших тестувань. Звіти від спостерігачів оперативно надсилаються через СМС-повідомлення в закодованому вигляді одразу після завершення тестування, що дає можливість невідкладно отримувати та перевіряти інформацію щодо проблем, порушень та інцидентів на пунктах тестування.